Таблетки новакс
Склад
діюча речовина: levofloxacin;
1 таблетка містить левофлоксацину гемігідрату еквівалентно левофлоксацину 500 мг або 750 мг;
https://www.youtube.com/watch?v=ytaboutru
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), поліетиленгліколь 6000, гіпромелоза, вода очищена.
діюча речовина: levofloxacin;
1 таблетка містить левофлoксацину гемігідрату еквівалентно левофлоксацину 500 мг або 750 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), поліетиленгліколь 6000, гіпромелоза, вода очищена.
діюча речовина: levofloxacin;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), поліетиленгліколь 6000, гіпромелоза, вода очищена.
Показання
Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
- гострий синусит;
- загострення хронічного бронхіту;
- негоспітальна пневмонія;
- ускладнені та неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрит);
- інфекції шкіри та м’яких тканин;
- хронічний бактеріальний простатит;
- септимеція/бактеріємія;
- інтраабдомінальні інфекції.
Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або до будь-якого інгредієнта препарату. Епілепсія. Ушкодження сухожилля, пов’язане з прийомом фторхінолонів.
– гострий синусит;
– загострення хронічного бронхіту;
– негоспітальна пневмонія;
– ускладнені та неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрит);
– інфекції шкіри та м’яких тканин;
– хронічний бактеріальний простатит;
– септимеція/бактеріємія;
– інтраабдомінальні інфекції.
https://www.youtube.com/watch?v=ytcopyrightru
– гострий синусит;
Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
- гострий синусит;
- загострення хронічних бронхітів;
- негоспітальна пневмонія;
- ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
Для лікування вищевказаних інфекцій левофлоксацин слід застосовувати тільки тоді, коли вважається недоцільним застосування антибактеріальних засобів, які зазвичай рекомендують для початкового лікування цих інфекцій.
- ускладнені (у тому числі пієлонефрити) та неускладнені (у тому числі цистити) інфекції сечовивідного тракту;
- хронічний бактеріальний простатит.
Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або до будь-якого інгредієнта препарату. Епілепсія. Ушкодження сухожилля, пов’язане з прийомом фторхінолонів.
Спосіб застосування та дози
Препарат приймають 1-2 рази на добу. Доза залежить від типу і тяжкості інфекції. Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби і становить не більше 14 днів. Рекомендовано продовжувати лікування принаймні протягом 48-72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.
Таблетки ковтають не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Застосовують незалежно від прийому їжі. На таблетку нанесено розподільчу риску для зручності поділу її на частини у разі необхідності.
Дозування для пацієнтів з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну понад 50 мл/хв
| Показання | Добова доза, мг | Кількість прийомів на добу | Тривалість лікування |
| Гострі синусити | 500 | 1 раз | 10-14 днів |
| Загострення хронічного бронхіту | 500 | 1 раз | 7-10 днів |
| Негоспітальні пневмонії | 500-1000 | 1-2 рази | 7-14 днів |
| Пієлонефрит | 500 | 1 раз | 7-10 днів |
| Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів | 500 | 1 раз | 7-14 днів |
| Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистит) | 250 | 1 раз | 3 дні |
| Хронічний бактеріальний простатит | 500 | 1 раз | 28 днів |
| Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | 500-1000 | 1-2 рази | 7-14 днів |
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше за 50 мл/хв
| Кліренс креатиніну | Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції) | ||
| 50 – 20 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг**/ 24 год | перша доза – 500 мг наступні –250 мг/ 24 год | перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/12 год |
| 19 – 10 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг**/ 48 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг**/ 24 год | перша доза – 500 мг наступні – 125** мг/ 12 год |
| {amp}lt; 10 мл/хв (у тому числі при гемодіалізі та ХАПД*) | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг**/ 48 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг**/ 24 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг**/ 24 год |
* Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
** При необхідності призначення дози 125 мг, застосовують препарати левофлоксацину у відповідному дозуванні.
Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки.
https://www.youtube.com/watch?v=ytpressru
Коригування дози не потрібне, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками.
Дозування для пацієнтів літнього віку.
Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в коригуванні дози.
Дітям (віком до 18 років) не можна застосовувати препарат, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.
Таблетки ковтають не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Застосовують незалежно від прийому їжі. На таблетку нанесено розподільчу риску для зручності поділу її на частини у разі необхідності.
Дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв
| Показання | Добова доза, мг | Кількість прийомів на добу, рази | Тривалість лікування, дні |
| Гострі синусити | 500 | 1 | 10 – 14 |
| Загострення хронічного бронхіту** | 250 – 500 | 1 | 7 – 10 |
| Негоспітальні пневмонії | 500 – 1000 | 1 – 2 | 7 – 14 |
| Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів** | 250 | 1 | 3 |
| Простатит | 500 | 1 | 28 |
| Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)** | 250 | 1 | 7 – 10 |
| Інфекції шкіри і м’яких тканин | 500 – 1000 | 1 – 2 | 7 – 14 |
| Септицемія/бактеріємія | 500 -1000 | 1 – 2 | 10 – 14 |
| Інтраабдомінальні інфекції* | 500 | 1 | 7 – 14 |
* У комбінації з антибіотиками з дією на анаеробні збудники.
** при необхідності призначення дози 250 мг, застосовують препарати левофлоксацину у відповідному дозуванні.
| Кліренс креатиніну | Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції) | ||
| 50 – 20 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/24 год | перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/24 год | перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/12 год |
| 19 – 10 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/48 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/24 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/12 год |
| {amp}lt; 10 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/48 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/24 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/24 год |
* Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки.
Коригування дози не потрібне, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці.
| Добова доза, мг | Кількість прийомів на добу, рази | Тривалість лікування, дні | |
| Гострі синусити | 500 | 1 | 10 – 14 |
| Загострення хронічного бронхіту** | 250 – 500 | 1 | 7 – 10 |
| Негоспітальні пневмонії | 500 – 1000 | 1 – 2 | 7 – 14 |
| Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів** | 250 | 1 | 3 |
| Простатит | 500 | 1 | 28 |
| Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)** | 250 | 1 | 7 – 10 |
| Інфекції шкіри і м’яких тканин | 500 – 1000 | 1 – 2 | 7 – 14 |
| Септицемія/бактеріємія | 500 -1000 | 1 – 2 | 10 – 14 |
| Інтраабдомінальні інфекції* | 500 | 1 | 7 – 14 |
| Кліренс креатиніну | Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції) | ||
| 50 – 20 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/24 год | перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/24 год | перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/12 год |
| 19 – 10 мл/хв | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/48 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/24 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/12 год |
| {amp}lt; 10 мл/хв (у тому числі при гемодіалізі та ХАПД*) | перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/48 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/24 год | перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/24 год |
Дозування для пацієнтів літнього віку.
Передозування
Симптоми: запаморочення, порушення свідомості, судомні напади, нудота та ерозія слизових оболонок. Згідно з результатами досліджень при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, спостерігалось подовження інтервалу QT.
Лікування: симптоматичне і підтримуюче. Варто проводити моніторинг ЕКГ, оскільки можлива пролонгація інтервалу QT. Левофлоксацин не видаляється ні шляхом гемодіалізу, ні шляхом перитонеального діалізу; специфічного антидоту не існує.
Симптоми: запаморочення, порушення свідомості, судомні напади, нудота та ерозія слизових оболонок. Згідно з результатами досліджень при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, спостерігалось подовження інтервалу QT.
Лікування: симптоматичне і підтримуюче. Варто проводити моніторинг ЕКГ, оскільки можлива пролонгація інтервалу QT. Левофлоксацин не видаляється ні шляхом гемодіалізу, ні шляхом перитонеального діалізу; специфічного антидоту не існує.
Симптоми: сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, галюцинації, тремор, нудота, ерозія слизових оболонок, подовження QT-інтервалу.
Лікування: терапія симптоматична. Беручи до уваги можливе подовження інтервалу QT, потрібно здійснювати моніторинг показників ЕКГ. У разі очевидного передозування призначається промивання шлунка. Для захисту слизової оболонки шлунка можна використовувати антацидні засоби. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз та хронічний амбулаторний перитонеальний діаліз, неефективні для видалення левофлоксацину з організму. Специфічного антидоту не існує.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Теофілін, фенбуфен або подібні НПЗЗ: левофлоксацин не виявив будь-яких фармакокінетичних взаємодій з теофіліном під час одного клінічного дослідження. Помітне зниження церебрального судомного порога може спостерігатися при застосуванні хінолонів одночасно з теофіліном, НПЗЗ або іншими препаратами, які знижують судомний поріг.
Пробенецид і циметидин: виявляють статистично достовірний вплив на елімінацію левофлоксацину; нирковий кліренс левофлоксацину знижувався циметидином (24 %) і пробенецидом (34 %). З обережністю слід застосовувати левофлоксацин одночасно з препаратами, які впливають на секрецію ниркових канальців (пробенецид і циметидин), особливо пацієнтам з порушеною функцією нирок.
Циклоспорин: період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при введенні його одночасно з левофлоксацином.
https://www.youtube.com/watch?v=ytdevru
Антагоністи вітаміну К: внаслідок можливого виникнення кровотечі у пацієнтів, які приймають левофлоксацин у комбінації з будь-яким антагоністом вітаміну К (наприклад з варфарином), потрібно контролювати показники коагуляційних тестів, якщо ці препарати застосовують одночасно.
Фармакокінетика левофлоксацину не змінювалася при сумісному введенні разом з такими препаратами: кальцію карбонатом, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином, варфарином.
Теофілін, фенбуфен або подібні НПЗЗ: левофлоксацин не виявив будь-яких фармакокінетичних взаємодій з теофіліном під час одного клінічного дослідження. Помітне зниження церебрального судомного порога може спостерігатися при застосуванні хінолонів одночасно з теофіліном, НПЗЗ або іншими препаратами, які знижують судомний поріг.
Пробенецид і циметидин: виявляють статистично достовірний вплив на елімінацію левофлоксацину; нирковий кліренс левофлоксацину знижувався циметидином (24 %) і пробенецидом (34 %). З обережністю слід застосовувати левофлоксацин одночасно з препаратами, які впливають на секрецію ниркових канальців (пробенецид і циметидин), особливо пацієнтам з порушеною функцією нирок.
Циклоспорин: період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при введенні його одночасно з левофлоксацином.
Антагоністи вітаміну К: внаслідок можливого виникнення кровотечі у пацієнтів, які приймають левофлоксацин у комбінації з будь-яким антагоністом вітаміну К (наприклад з варфарином), потрібно контролювати показники коагуляційних тестів, якщо ці препарати застосовують одночасно.
Вплив інших лікарських засобів на левофлоксацин.
Солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній або алюміній, диданозин.
Всмоктування левофлоксацину значно знижується при застосуванні солей заліза, магнієвих або алюмінієвих антацидів або диданозину (це стосується лише лікарських форм диданозину з алюмініє- або магнієвмісними буферними засобами) одночасно із препаратом. Одночасне застосування фторхінолонів та мультивітамінних препаратів, що містять цинк, знижує їх абсорбцію після перорального прийому.
Не рекомендується застосовувати препарати, які містять двовалентні чи тривалентні катіони, такі як солі заліза, солі цинку, магніє- або алюмінієвмісні антациди або диданозин (це стосується лише лікарських форм диданозину з алюмініє- або магнієвмісними буферними засобами), протягом 2 годин до або після прийому препарату. Солі кальцію мають мінімальний вплив на абсорбцію левофлоксацину після його перорального прийому.
Сукральфат.
Біодоступність таблеток левофлоксацину значно зменшується при одночасному застосуванні препарату з сукральфатом. Якщо пацієнтові необхідно отримувати як сукральфат, так і левофлоксацин, краще приймати сукральфат через 2 години після прийому препарату.
Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби.
Не виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном та нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.
https://www.youtube.com/watch?v=ytadvertiseru
Пробенецид і циметидин.
Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується у присутності циметидину на 24 % та пробенециду на 34 %. Це тому, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, які випробовувалися у ході дослідження, малоймовірно щоб статистично значущі кінетичні відмінності мали клінічну значимість.
Інша інформація.
На фармакокінетику левофлоксацину при одночасному з ним застосуванні не спричиняють ніякого клінічно значущого впливу такі лікарські засоби: карбонат кальцію, дигоксин, глібенкламід, ранітидин.
Вплив левофлоксацину на інші лікарські засоби.
Циклоспорин.
Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному прийомі з левофлоксацином.
Антагоністи вітаміну К.
При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад, варфарином) повідомлялося про підвищення коагуляційних тестів (протромбіновий час/міжнародне нормалізаційне співвідношення) та/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, у пацієнтів, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно контролювати показники коагуляції.
Лікарські засоби, що подовжують інтервал QТ.
Левофлоксацин, як і інші фторхінолони, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QТ (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та III, трициклічні антидепресанти, макроліди та антипсихотичні лікарські засоби).
Інша значуща інформація.
Не відзначається впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є субстратом ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.
Інші форми взаємодії.
https://www.youtube.com/watch?v=ytcreatorsru
Прийом їжі.
Не спостерігалося клінічно значущої взаємодії з харчовими продуктами. Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.
